У квітні 2016 р. проведено колективні перегляди до проблемного семінару "Застосування інструментів і знарядь у трудовій діяльності як фактор психічного розвитку дошкільнят". Заняття з ознайомлення з довкіллям з елементами художньої праці на тему "Вишиваємо серветку" в старшій групі підготувала та провела Лозова Л.Г.
Вона продемунструвала організацію індивідуально-групової художньої праці. Трудова діяльність дітей проходила у музеї декоративно-прикладного мистецтва дошкільного закладу "Сонечко", як демонстраційний матеріал були використані експонати музею - вишиті рушники та музичний супровід. Вихователь познайомила з вишивкою хрестиком та полтавською гладдю. Діти розрізняють ці види вишивок, показали знання правил поведінки під час вишивання, високий розвиток практичних умінь користування голкою під час вишивання швом "уперед голка", що свідчить про тривалість підготовчої роботи. Якісні роботи, зосередженість дітей на занятті виявили зацікавленість цим видом праці.
Нижче подаємо конспект та фотозвіт вищеназваного виду трудової діяльності.
Тема: «Вишиваємо серветку»
Мета: Познайомити дітей з зразками гуляйпільського декоративно-ужиткового мистецтва – оздобленням рушників полтавською гладдю, особливостями кольорової гами. Закріпити знання про матеріали та інструменти для вишивки, правила безпечної поведінки з ними. Удосконалювати уміння виконувати шов «уперед голка». Розвивати тактильні відчуття, дрібну моторику пальців рук. Виховувати любов до прекрасного, інтерес до народних ремесел, емоційну потребу в створенні виробів власними руками.
Матеріал: рушники, вишиті полтавською гладдю, серветки, панно, тканина, нитки для вишивання та голки на кожну дитину, музичний супровід.
Попередня робота: розглядання ілюстрацій вишивок та вишиваних виробів, бесіди на дану тему, вправляння у виконанні шва «уперед голка», ознайомлення з правилами безпечної праці із колючими та ріжучими предметами під час виконання вишивальних робіт.
Хід заняття
Заняття проводиться у музеї декоративно-прикладного мистецтва закладу
Вихователь:
Сьогодні ми прийшли працювати в музей. Ми продовжимо вишивати серветки. Але чому саме в музеї? Ми з вами розглядали вишиті серветки, рушники, сорочки в груповій кімнаті, вчилися самі вишивати. Але щоб ваші серветки виходили гарними, я хочу щоб і настрій у вас був гарний. У нашому музеї стільки прекрасних речей, скільки барв і кольорів, що настрій у вас неодмінно буде гарний. Перед тим. Як ви приступите до праці, я хочу вас познайомити з гуляйпільськими рушниками. Вони дуже давні, ними колись прикрашали оселі. Розгляньте візерунки ось цього рушника і скажіть:
-Що на ньому вишито?
-Які кольори використала майстриня?
-Ось доторкніться руками до вишивки, вона гладенька, ніби намальована фарбами, тому називається гладь. Так називали цю вишивку в Полтаві. Як відомо з історії нашого міста, першими його жителями були переселенці з Полтави. Ці люди і привезли з собою вміння вишивати полтавською гладдю. Давайте повторимо: полтавська гладь. Знайдіть серед вишивок, які перед вами, полтавську гладь. (Діти знаходять).
-Чи знаєте ви, де використовували найкрасивіші рушники? (Ними прикрашали ікони, клали на стіл під хліб на весіллях, під паску на Великдень, накривали великодні кошики, коли йшли до церкви святити паски та яйця, стелили під ноги молодим на весіллях, перв’язували дорогих гостей).
Здавна на Україні існував звичай: з шести років усі дівчатка вчились вишивати. Під час роботи і маленькі вишивальниці, і дорослі співали українських народних пісень.
Вам теж по шість років і ви вчитеся вишивати.
Давайте покажемо нашим гостям, які гарні серветки ми навчилися вишивати. Але спочатку згадаймо про інструменти та матеріали, які ми будемо використовувати та правила безпечної поведінки з ними (голкою, ножицями).
Вихователь:Якщо людина схоче вишивати, то все залежить від її бажання, наполегливості, праці.Бо ж мудрий народ каже: «Під лежачий камінь вода не тече», до всього треба докласти рук, розуму, старання, бажання. «Без труда нема плода». То ж давайте потрудимося трішечки і побачимо, що ж у нас вийде сьогодні. То ж продовжимо вишивати серветки.
Та перед роботою нагадайте мені правила роботи з голкою та ножицями. (Діти нагадують).
(В процесі роботи вихователь пильно стежить за роботою дітей, здійснює індивідуальну роботу)
Вихователь: - Дівчатка, давайте і ми заспіваємо. Яких ви знаєте пісень? (Діти співають).
Після роботи вихователь пропонує розглянути серветки. Залучає до позитивного аналізу дітей.
Вихователь: Ви гарно сьогодні попрацювали. А зараз я хочу прочитати вам вірш «Учіться вишивати». (Вихователь читає уривок вірша)
Вона продемунструвала організацію індивідуально-групової художньої праці. Трудова діяльність дітей проходила у музеї декоративно-прикладного мистецтва дошкільного закладу "Сонечко", як демонстраційний матеріал були використані експонати музею - вишиті рушники та музичний супровід. Вихователь познайомила з вишивкою хрестиком та полтавською гладдю. Діти розрізняють ці види вишивок, показали знання правил поведінки під час вишивання, високий розвиток практичних умінь користування голкою під час вишивання швом "уперед голка", що свідчить про тривалість підготовчої роботи. Якісні роботи, зосередженість дітей на занятті виявили зацікавленість цим видом праці.
Нижче подаємо конспект та фотозвіт вищеназваного виду трудової діяльності.
Конспект колективного перегляду організації художньої праці у старшій групі на тему: «Вишиваємо серветку»
Тема: «Вишиваємо серветку»
Мета: Познайомити дітей з зразками гуляйпільського декоративно-ужиткового мистецтва – оздобленням рушників полтавською гладдю, особливостями кольорової гами. Закріпити знання про матеріали та інструменти для вишивки, правила безпечної поведінки з ними. Удосконалювати уміння виконувати шов «уперед голка». Розвивати тактильні відчуття, дрібну моторику пальців рук. Виховувати любов до прекрасного, інтерес до народних ремесел, емоційну потребу в створенні виробів власними руками.
Матеріал: рушники, вишиті полтавською гладдю, серветки, панно, тканина, нитки для вишивання та голки на кожну дитину, музичний супровід.
Попередня робота: розглядання ілюстрацій вишивок та вишиваних виробів, бесіди на дану тему, вправляння у виконанні шва «уперед голка», ознайомлення з правилами безпечної праці із колючими та ріжучими предметами під час виконання вишивальних робіт.
Хід заняття
Заняття проводиться у музеї декоративно-прикладного мистецтва закладу
Вихователь:
Сьогодні ми прийшли працювати в музей. Ми продовжимо вишивати серветки. Але чому саме в музеї? Ми з вами розглядали вишиті серветки, рушники, сорочки в груповій кімнаті, вчилися самі вишивати. Але щоб ваші серветки виходили гарними, я хочу щоб і настрій у вас був гарний. У нашому музеї стільки прекрасних речей, скільки барв і кольорів, що настрій у вас неодмінно буде гарний. Перед тим. Як ви приступите до праці, я хочу вас познайомити з гуляйпільськими рушниками. Вони дуже давні, ними колись прикрашали оселі. Розгляньте візерунки ось цього рушника і скажіть:
-Що на ньому вишито?
-Які кольори використала майстриня?
-Ось доторкніться руками до вишивки, вона гладенька, ніби намальована фарбами, тому називається гладь. Так називали цю вишивку в Полтаві. Як відомо з історії нашого міста, першими його жителями були переселенці з Полтави. Ці люди і привезли з собою вміння вишивати полтавською гладдю. Давайте повторимо: полтавська гладь. Знайдіть серед вишивок, які перед вами, полтавську гладь. (Діти знаходять).
-Чи знаєте ви, де використовували найкрасивіші рушники? (Ними прикрашали ікони, клали на стіл під хліб на весіллях, під паску на Великдень, накривали великодні кошики, коли йшли до церкви святити паски та яйця, стелили під ноги молодим на весіллях, перв’язували дорогих гостей).
Здавна на Україні існував звичай: з шести років усі дівчатка вчились вишивати. Під час роботи і маленькі вишивальниці, і дорослі співали українських народних пісень.
Вам теж по шість років і ви вчитеся вишивати.
Давайте покажемо нашим гостям, які гарні серветки ми навчилися вишивати. Але спочатку згадаймо про інструменти та матеріали, які ми будемо використовувати та правила безпечної поведінки з ними (голкою, ножицями).
Вихователь:Якщо людина схоче вишивати, то все залежить від її бажання, наполегливості, праці.Бо ж мудрий народ каже: «Під лежачий камінь вода не тече», до всього треба докласти рук, розуму, старання, бажання. «Без труда нема плода». То ж давайте потрудимося трішечки і побачимо, що ж у нас вийде сьогодні. То ж продовжимо вишивати серветки.
Та перед роботою нагадайте мені правила роботи з голкою та ножицями. (Діти нагадують).
(В процесі роботи вихователь пильно стежить за роботою дітей, здійснює індивідуальну роботу)
Вихователь: - Дівчатка, давайте і ми заспіваємо. Яких ви знаєте пісень? (Діти співають).
Після роботи вихователь пропонує розглянути серветки. Залучає до позитивного аналізу дітей.
Вихователь: Ви гарно сьогодні попрацювали. А зараз я хочу прочитати вам вірш «Учіться вишивати». (Вихователь читає уривок вірша)
Учись, дитинко, гарно вишивати-
Це творчість і поезія душі.
У вишивці закладено багато...
Від неї відцуратись не спіши.
У ній краса,билина, дума й казка,
В ній подих вітру, шепіт квітів й трав,
Любов, турбота, ніжність мами, ласка,
Чарівність й диво сонячних заграв.
Учись, дитинко, гарно вишивати,
У вишиваночку вдягнеш колись своє дитя
І будеш колискової співати.
Усе повториться, таке воно - життя.
Це творчість і поезія душі.
У вишивці закладено багато...
Від неї відцуратись не спіши.
У ній краса,билина, дума й казка,
В ній подих вітру, шепіт квітів й трав,
Любов, турбота, ніжність мами, ласка,
Чарівність й диво сонячних заграв.
Учись, дитинко, гарно вишивати,
У вишиваночку вдягнеш колись своє дитя
І будеш колискової співати.
Усе повториться, таке воно - життя.
 |
